Місія

Українське суспільство вже вкотре постало перед історичним викликом і потребою вибору аксіологічної перспективи й моделі майбутнього на перехресті різних шляхів. Ідея ненасильницької комунікації актуалізується саме тоді, коли починають працювати механізми масового знищення і духовного примусу.

Толерантність являє собою настанову визнання свободи Іншого й при цьому не виключає духовного опору насильству. Толерантність як ненасильницький опір – активна дія, яка не веде до руйнування чи знищення особистості. Толерантність як основа ненасильницької комунікації передбачає співбуття зі світом, відкритий діалог, досягнення злагоди, співробітництва, консенсусу.

Повномасштабна війна загострила ті протиріччя, які українці намагалися подолати шляхом новітніх освітніх практик, які в Україні почали імплементувати в процесі інтеграції в європейський простір із часу маніфестації й затвердження відповідного політичного курсу. Статистика гендерного насильства, конфліктів на етнічному грунті, мовна сегрегація українців (проблемні питання функціонування російської і української мови, наприклад) – лише окремі аспекти, які свідчать про загострення сприйняття й певні настрої в українському суспільстві й актуалізацію вирішення проблем дискримінації, соціокультурної комунікації.

ЗАВДАННЯ ПРОЄКТУ:

• Підвищити обізнаність учнівської та шкільної аудиторії щодо політик прояву рівності, різноманітності та інклюзії шляхом створення міждисциплінарного інтегративного практично орієнтованого курсу «Європейські стратегії формування толерантного суспільства: медіа, освіта, мистецтво»;
• Узагальнити теоретичний досвід концепцій рівності, різноманітності, міжкультурної комунікації та розробити науково обґрунтовані рекомендації;
• Проведення практичних тренінгів для представників професійних спільнот;
• Актуалізація уваги до проблеми ненасильницького спілкування, протидії дискримінації, варіантів формування толерантного суспільства шляхом впровадження проєктних технологій;
• Пропаганда позитивної ролі ЄС у передачі Україні ефективних технологій соціального будівництва;
• Створення широких інформаційних кампаній та експертних дискусій;
• Формування громадської свідомості та відповідального ставлення до проблем різноманіття, інклюзії, толерантності шляхом проведення масових заходів, днів інформації.